Header image
обзор статей и страниц краеведческого альбома

Ширше дорогу!

“Всесвіт”, 1929

Щороку роботи коло впорядкування нашої столиці поширюються, розгортуються і набирають колосального масштабу щодо розміру та охоплення всіх галузей міського господарства.Наче на якомусь невідомому розчині ростуть будівлі — палаци, освітні установи, наукові, культурні. Безліч ріжноманітних культурних осередків та шкіл густою сіткою вкрили столицю України.

Столиця, що розляглася на Лопані та Харкові, тих степових річках, де колись осіли перші поселенці на чолі з легендарним Харком, вже кілька років являє дивовижне явище. Темп життя, темп, яким іде впорядкування столиці, здається посідає перше місце нашого Союзу.

Колись харківські студенти говорили про Харків:
— Наш Харків або каламар, або пісочниця…

Здається це не вимагає пояснення — бо зараз,підчас дощу, навіть невеличкого, наша столиця дійснообертається на каламар, а коли сухо—на пісочницю.

І скільки треба було покласти невпинної велетенської праці, витратити незчисленну силу коштів, щоб впорядкувати Харків і надати йому зовнішнього вигляду культурного європейського міста.

І єдиною волею пролетарського колективу Харків на наших очах росте, перетворюється й оздоблюється.

Колись, підчас царату, Харків являв собою не більш, як „прохідний двір”, місто, що було складом краму фабрикантів-експлоататорів. Ніхто не дбав про оздоблення цього міста, всім було ніколи, а стара міська дума дбала лише про податки та власну кишеню…

Так тривало роки, десятиріччя, і Харків був глухе провінціяльне місто з величезними смітниками — базарами, без зелени, без добрих садків і т. д.

Всі ці хиби взяла на себе виправити пролетарська воля. І от тепер рік-у-рік іде напружена робота, щоб впорядкувати, щоб побудувати осередок пролетарської культури — Харків.

Одно з найбільших завдань нашоїхарківської сучасности — зв’язати робітничірайони з центром міста, дати змогу робітникам за кілька хвилин бути в наших культурних установах, наших музеях, наших театрах.

Зараз іде «перешивання» вузької, старої колії трамваю на нову, широку, що дасть змогу перепускати більшу кількість вагонів, а головне – перекласти нові колії, нові зв’язки з робітничими околицями.

На вулиці 1-го Травня майже вже закінчено переустаткування нової колії. Роботи тривають і вдень, і вночі. І коли всі сплять – стомлені денною роботою, вздовж усієї околиці горять ліхтарі, і тисячі робітників та сотні селян з підводами напружено працюють. Ця напружена плодотворна робота привертає увагу всіх людей.

Здається, не так давно біля Палацу Праці стояла ота стара присадкувата «біржа», а де вона зараз? За кілька день цю стару будівлю було розібрано, і тепер простяглися вздовж скверику міцні залізні рейки. І так всюди там, де до роботи стає творець нової пролетарської культури.

Мешканці Холодної гори збентежені, схвильовані: постійний гуркіт і метушня робітників ніяк не пасують до тієї мертвої і задушливої атмосфери, що існує ще в цім районі.

Сотні землекопів копають землю, розширюють вузьку вуличку, а сотні підвід вивозять глину геть, щоб дати місце рейкам.

Коли дивишся на всю цю роботу, що перетворює колишні смітники колишні багна та пустирі в сади, сквери та культурні куточки, то з великою бадьорістю вигукнеш:
— Ширше дорогу! Всі до роботи, усі до перетворення колишнього брудного і тяжкого життя на радісне й могутнє!»

Юрба людей спостерігає ввесь час роботу. Більш за все цікавить машина, що робить „духом”. Це пневматична машина, що робить стисненим повітрям.

Сталь заступу під впливом „духу” вмить входить в який завгодно грунт —цеглу, камінь чи просто тверду землю. Стальна голка вивертає землю, свердлує, трощить каміння та цеглу. До 1 липня має бути відкрито рух по новій широкій колії по вулиці 1-го травня, а далі по вул. Свердлова через усю Холодну гору, через новий міст аж до 7-ої райполіклініки.

Ця нова трамвайна лінія одна з тих, що зв’яже столицю з робітничими околицями, а далі буде почато перешивання лінії по Пушкинській вул. Та на Основі.

(Текст приведен в соответствии с грамматикой первоисточника)

Из истории харьковского трамвая

Трамвай узкой колеи. Колея 1000 мм. Конная тяга. Максимальная длина 34 км. Пасс. перевозки. Год открытия: 1882. Год закрытия: 1918. Конный трамвай открыт 24 сентября 1882 г. С 1888 г. управлялся компанией «Societe anonyme belge des tramways de Kharkoff». В 1918 г. муниципализирован и закрыт.

Трамвай узкой колеи. Колея 1000 мм. Электротяга. Пасс. перевозки. Год открытия: 1906. Год закрытия: 1930.

16 июля 1906 г. городскими властями открыта линия электрического трамвая. Не работала с 1 января 1920 г. по июнь 1921 г. Перешита в 1927-30 гг. Последний узкоколейный трамвай прошёл в мае 1930 г.

1926 г.- Принято решение перевести харьковский трамвай с узкой (метровой) на широкую нормальную (1524 миллиметра) колею.

04 сентября 1927 г. – Открыт первый в Харькове участок ширококолейной трамвайной линии. Он включал в себя: перешитый узкоколейный участок, проходивший от улицы Плехановской (здесь была временная конечная) по улице Молочной (Кирова), площади Восстания и улице Броненосца “Потемкин” (Московский проспект) до конечной “Краснозаводский театр” (ДК ХЭМЗ); новый участок по улице Броненосца “Потемкин” и Корсиковской (Московский проспект) от конечной “Краснозаводский театр” до конечной “Завод “Серп и Молот”"; новую служебную линию по улице Полевой к Плехановскому Коминтерновскому) депо и ВАРЗу. Конечная “Краснозаводский театр” была демонтирована.

25 сентября 1927 г. – Перешита на широкую колею трамвайная линия, проходящая по улицам Университетской, Грековской, Заиковской (1-й Конной Армии) и Молочной (Кирова). На площади Розы Люксембург оборудована временная конечная.

01 ноября 1927 г. – Перешита на широкую колею линия, проходящая от площади Розы Люксембург по улицам Свердлова (Полтавский шлях) и Красноармейской до Южного вокзала.

20 июля 1928 г. - Открыта трамвайная линия по улице Свердлова (Полтавский шлях) от улицы Красноармейской до конечной “Холодная гора” (Холодногорская поликлиника). Возобновлен трамвайный маршрут №6 в виде: Холодная гора – Центр –

14 сентября 1928 г. – Перешита на широкую колею трамвайная линия по Пролетарской площади и Клочковской улице. Открыта линия по Клочковскому въезду (спуску Пассионарии) до Госпрома.

19 сентября 1928 г. – Трамвайная линия по Клочковскому въезду (спуску Пассионарии) продлена от Госпрома по улице Ветеринарной (Иванова) и Равенства-Братства (Мироносицкой)

13 августа 1932 г. – Открыта трамвайная линия, проходившая от спуска Пассионарии по проспекту “Правды”, улицам Тринклера и Госпитальной (Маяковского) до улицы Дзержинского (Мироносицкой). На нее перенесено движение с линии, проходившей от спуска Пассионарии по площади Дзержинского (Свободы), улицам Иванова и Дзержинского (Мироносицкой) до улицы Бассейной (Петровского), в частности маршруты №5 Коммунальный парк (Горпарк) – Заводы (ХЭМЗ), №12 Холодная гора – Коммунальный парк и №17 Вокзал – Госпром – Заводы (ХЭМЗ). Начат демонтаж линии по площади Дзержинского и улице Иванова.


Free counters!
Яндекс.Метрика
 
 Харьков 



Харьков: новое о знакомых местах © 2011 -