Header image
обзор статей и страниц краеведческого альбома

Радянський велетень

“Всесвіт”, 1927

Нарис О. Штейнгольца

Неначе велетенський їжак колючками, обріс риштованням будинок Держпромисловости. Пнеться в гору своїми ажурними корпусами. О шостій з половиноюранку, коли в сонливій тиші міста ріжноголосно перекликаються гудки ллються до будинку Держпромисловости потоком робітники. Чорненькими мурашками вкривають риштування і розливається в повітрі металевий дзвін.

Лише 2 роки тому на цьому місці ріс високий бур’ян, співали цвіркуни та шугали собаки, відшукуючи на смітнику гнилу їжу.

А тепер—навколо величезного будинку ціле промислове містечко. Розташувалися окремими будівлями ріжні майстерні. Напружено ревуть автомобілі та трактори. Торохтять сотні підвід. Верещать електропідйомники і все це, перемішуючись із стукотінням тисяч сокир та молотків, складає могутню симфонію праці.

Людину, що вперше відвідує будівлю, темп роботи вражає, приголомшує. Все, що можна було механізувати,—механізовано.От біля величезних куп сірого каміння, нетерпляче пихкотять трактори. Засмаглі робітники накладають на вози граніт і, коли вони вже повні, трактори риють колісьми землю і, тремтячи, неначе від гніву, що маленька людина примушує їх підлягати собі, тягнуть вози. А каменодробарки, немов ненажерливі потвори, розкривають свої чавунні щелепи і конвульсивно ковтають каміння немов горіхи.

І ростуть, ростуть гори жорстви, що йде на бетон.

Тут же бетономішалки. Певними порціями в них насипається пісок, цемент та жорства. Водотяговий кран наливає їх водою. Барабани крутяться і коли все перемішано і бетон уже готовий. схиляються до вагонеток і виливають туди густу рідину.

Вагонетки поспішають, швидче втікти, скочити на під’йомники, потім побігти на височині 10—12 поверхів по залізних рейках, щоб вилити бетон у тім місці, де робітники вже заклали залізну арматуру і в дерев’яних формах -„опалубках” відливаються нові поверхи будинку.

Так, не будуються, а відливаються.

Коли глянути на будівлю з гори, то бачиш, як підтягують великі залізні прути, як залізо укладається в дерев’яні форми сволоків, колон. Потім перев’язується дротами і нарешті, коли дерев’яну долівку всю перекрито сіткою заліза, безупинно ллється зеленкуватий бетон і задесять день так зростає цілий новий поверх.

Та й зрозуміло — вже восени цього року, низка трестів— Південсталь, Тютюнтрест, Хемвугіль , Цукротрест, Гіівденнорудний та Машинобудівельний —переїдуть у величезні, світлі помешкання будинку Держпромисловости. А восени майбутнього року цей найбільший в СРСР будинок буде цілком закінчено і в ньому розміститься понад 30 українських трестів.

Щоб уявити собі розміри будинку, звернімось до деяких цифр: каміння на будівлю піде—2.000.030 пуд., цементу—700 000 пуд., заліза — 300.000 пудів. Коли розікласти на землі все шкло, що піде на вікна, так ним буде вкрито біля 4 десятин. Паркету—10 десятин. Коли поставити всі сходи будинку в один ряд в гору, то вони зайдуть далеко за хмари, на височінь біля 7 з половиною кілометрів. У будинкові буде—10.000 електричних ламп, понад 1.000 телефонів. Для огрівання всього будинку, а в ньому понад 1.000 кімнат, встановляється 18 казанів, на щоденну витрату—2 вагони вугілля. Будинок вміщатиме в робочі години —7.000 чоловік. Коштуватиме він—9 з половиною міл. крб, звільнить житлової площі в Харкові на 20.000 чоловік. Спроектовано будинок за останнім словомтехніки.

Окремі корпуси сполучаються висячими залізобетонними галереями, довжиною до 35 метрів, що за їх допомогою можна пройти весь будинок, не виходячи на вулицю. На пласких дахах будинку будуть їдальні та кутки відпочинку для службовців. В числі помешкань будинку є величезні залі для засідань, що вміщатимуть від 200 до 800 чоловік, Крім того—їдальня, що видаватиме на день понад 2.000 обідів, також і готель на 50 кімнат для приїзжих.

Нині почались інтенсивні роботи до впорядкування майдану перед будинком. Сотні робітників зрізають заступами землю.

В цьому районі, на колишніх університетських землях, буде нове серце Харкова. Восени цього року, відбудеться закладка величезного Будинку Уряду, а далі—почнуть Зростати палац профсоюзів, палац кооперації та інш.

БУДИНОК ПРОМИСЛОВОСТИ ДО ДЕСЯТОГО ЖОВТНЯ

До найбільшого в світі свята Десятих Роковин Жовтневої Революції, Харківський велетень—„Будинок промисловости” широко відчинить двері свого вже відбудованого першого корпуса.

В святкові дні в цьому корпусі розмістяться ювілейні вистави: „Всеукраїнська архїтектурно-художня”, Проектів Будинку Уряду, та „Книга за 10 років”.

Вже в листопаді перший корпус займуть нові мешканці — сім трестів: Південсталь, Коксобензол, Хемвугілля, Тютюнтрест, Цукротрест, Південно-рудний трест та представництва краматорського заводу.

Середній корпус — Залі Промбанку, Цекомбанку, загальна їдальня та клуби, прекрасний готель на 50 номерів, Вакот та Сельмаштрест, Порцелян-фаянс-шкло та Силікаттрест, Папертрест та Держспиртовий — майбутні мешканці нового будинку.

Третій корпус дається ДержторговІ, ПОМТ’у, Шкіртрестові, МахортрестовІ. Вільну площу буде реалізовано.

Цифри іноді бувають дуже виразні. Ось їхня мова:
— Загальна площа Будинку Промисловости — 847 кв. метрів.
— Площа перекриття по всіх поверхах — 63 000 кв. метрів.
— Загальна кубатура будинку — 347000 куб. метрів.
— Одного паркету треба 47637 кв. метрів.
— Будинок буде зашклено 45000 кв. метрами шкла.
— Бетону треба 34000 куб. метрів. Пішло 520000 пудів заліза та 775000 пудів цементу.

В результаті - чудовий зразок могутнього будівництва країни трудящих.

***

Там, де раніш пустували університетські землі, прорізані брудними канавами, де працювала поганенька цегельня та бігали голодні собаки, тепер розпочато будівлю нової, колосальної по задумі, частини української столиці.

Кругом будинку промисловости народжується нове місто.

Вже виросло три поверхи жилкоопу „Радянський книгар”, росте — „Хемік”, росте „Бродильник”, „Швейник” й закінчено чотирьохповерховий будинок „Союзу Звязку”„

На майдані, що біля Університетського саду, буде збудовано „Будинок Уряду”,

(В тексте статьи сохранена грамматика оригинала)

Из архива:




Free counters!
Яндекс.Метрика
 
 Харьков 



Харьков: новое о знакомых местах © 2011 -