Header image
обзор статей и страниц краеведческого альбома

Сьогодняшній Харків

“Всесвіт”, 1925

Цього року літній Харків має особливий вигляд. Зелені сквери з клумбами свіжих квітів, зелені незапорошені дерева. Бо майже щодня йде дощ, змиває сірий настирливий пил і освіжає повітря. Немає тої щорічної липневої спеки, коли люди швендяють по вулицях розморені, знесилені. А камінь, - мов напалена сковорода.

На камінних ребрах бруку весело бавиться відблисками сонце. Воно знає, що Харків цього року підмоложуєтьея, відбудовується, через те й собі бере участь в його декоруванні. Сонце робить листя на деревах прозорими, ізумрудними.

Скрасила Харків ще одна новина. Нещодавно почали працювати нові англійські автобуси - "Лайланд".

Ось зупинка. Люди чекають на автобус. Але пропускають два сіреньких, маленьких і дивляться вниз по вулиці. Свердлить повітря сирена, вимальовується корпус нової машини. Недбалий рух шофера - і красунь „Лайланд” під’їздить і зупиняється. В нього жовті повіки вікон - він новий, свіже офарбований і ще не став буденним. Може через те - в цих свіженьких, нових машинах, що перевалюючись тулубом міряють вулиці й майдани від парку до вокзалу, - завжди повно людей.

Увечері, коли вулиця в намисті відблисків, коли брук у золотих плямах, - мертві холодні очі лихтарів автобусу щупають блискучі клітинки каміння. Тоді вулиці запружені живим потоком людей, а «Ларьок» настирливо лізе в очі блискучими жовтими вивісками. „Новая Бавария” - розважає пивом і веселою рекламою - «Какая б ни была авария, пью пиво «Новая Бавария», - вигукує з плакату матрос. Згадуються ці самі вулиці кілька років тому, коли увечері промайнуть поодинокі тіні і шумить вітер у глибоких, темних проваллях вулиць. Ріденькі лихтарі й сліпі вогники у вікнах. Дзвенять пообірвані шматки заліза.

Тепер, увечері, юрби поспішають на майдан Тевелева до ВУЦВК’у. Там під карнизом вгруз у стіну гучномовець, - і ось на кілька кварталів лунають співи, рояль,скрипка. Сухий голос вигукує рекламу.Уважно слухають силуети, по них бігають веселі смуги світла. Трапляються й курйози: починається концерт, конферансьє гукає:

— Слухаєте, слухаєте?..

Якийсь нетерплячий юнак раптом зривається на весь майдан:

— Слухаємо!

Загальний регіт, а з рупору вже точаться звуки скрипни. Біля мене стоїть двоє приїжджих. Звичайно одягнені, здивовано витягують шию, оглядають, уважно слухають. Потім питає сусіду:

— А де ж воно грає?..

Той досвідчений, з харків’ян:

— Буває й з Москви -там грає, а тут чути, з Парижу можна чути…

— Ото лишенько, до чого більшовики живуть…

Відбудовування Харкова в цьому році провадиться дуже хутким темпом. Ви не пройдете жодної вулиці, шоб не побачити кілька будинків уквітчаних риштованням. Дійсно уквітчаних, бо кожен, хто бачить риштовання, бачить економічне відродження, налагодження життя міста.

І не лишень ремонтуються будинки. Не лишень кардинально ремонтуються. Багато будують і величезних будівель. Бачиш, як поволі, щодня ростуть вгору цегляні мури, ще поки-що задекоровані риштованням. Сотні робітників суворо й уперто творять шости-семиповерхову кам’яницю з цегляного, бетонного й залізного хаосу.

На майдані Тевелева прорізано риштованням квартал наскрізь. Там будується цілком новий пасаж. Будівля залізобетонна. Па верхніх поверхах буде розташовано банки, а внизу - крамниці. Робота там вирує.

На Госпитальній вулиці Цукротрест гонить собі будинок, вже стіни здіймаються вгору, на ваших очах росте кількаповерховий дім.

Народній Комісаріят Охорони Праці починає будувати будинок на РаднаркомськІй вулиці.

А там, де місто впирається в степ, на Лермонотовському провулку, будуються цілі квартали. Щодня ростутьвелетенські будівлі - декілька на квартал, а один-зайняв весь квартал, - поруч з маленькими порухневими будівельками! Ціле нове, здорове передмістя народжується тут (два-три роки роботи, і Харків матиме зовсім інший вигляд. Зараз всі сквери й садки прибрані – чистенькі, засіяні травою з клумбами свіжих квітів. Тротуари й брук одягають в новий камінь і асфальт. Біля ВУЦВКу - всю площу заливають асфальтом - запах горілої смоли стелеться по вулицях. Цього ж року впорядковано хаос на Комунальному базарі. Його розплановано, і нові свіженькі павільйони говорять самі за себе. Тепер є можливість регулювати торговлю й стежити за санітарним станом.

Харків не лишень відновлюється… Харків – будується.

Там, на околицях, зростають робітничі будинки – свіженькі, червоні. Тут, в центрі, сонце виграє по рештуваннях і свіже відремонтованих будівлях… Так непомітно забувається недавня руїна, безладдя. Вже звикли до освітлених вулиць, до ремонтів, що стали буднями. Пильним оком міліціонер - справжній „страж” порядку - стежить за рухом і регулює авто та візників. Харків поволі набирає вигляду справді нової червоної столиці робітниче-селянської України.


Free counters!
Яндекс.Метрика
 
 Харьков 



Харьков: новое о знакомых местах © 2011 -